Олег Натяжний

Режисер-постановник,

Заслужений діяч мистецтв України

Народився 10 липня 1946 року у Кропивницькому (тоді – Єлисаветград).

У 1963 році закінчив Кіровоградську художню школу (нині – Художня школа імені О.Осмьоркіна міста Кропивницького), у 1964-му – загальноосвітню школу №14. Знайомство із талановитим режисером Олександром Флейшманом привело його до трупи народного театру. Першою роллю Олега Натяжного був сорокарічний хірург у п’єсі «Аргонавти». Він впорався з нею, хоча на той час був 17-річним хлопцем. 

З 1965 по 1968 роки служив в армії. Із 1968 по 1970 – художник-постановник та режисер Народного театру. З 1970-го по 1975 – студент Київського театрального інституту (нині – Київський національний університет театру, кiно і телебачення ім.І.К.Карпенка-Карого). У роки навчання здружився із Заболотним, Бучмою – у майбутньому відомими театральними діячами та народний артистом СРСР Юрієм Гуляєвим. У 1973-му стажувався у театрі Маяковського (Москва) у народного артиста СРСР Андрія Гончарова.

Отримавши вищу освіту, працював у театрах Чернігова, Мукачева, головним режисером ансамблю драми та комедії Укрконцерту, Донецькому обласному російському театрі юного глядача (нині – Донецький академічний театр юного глядача). Після ж, у 1981-му чого повернувся на свою малу Батьківщину – приїхав на запрошення до Кіровоградського українського музично-драматичного театру ім.М.Кропивницького (нині – Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім.М.Кропивницького). Спочатку – режисером-постановником, а з 1982 по 1989 був головним режисером… 

Підготував там десятки спектаклів. Зокрема, «Два клени» Шварца, «Гра на клавесині» Стельмаха, «Кадриль» Сафонова, «А все-таки вона крутиться» Хмелька, «Вестсайдівська історія» Лоуренса, «Старомодна комедія» Арбузова, «Вечір» Дударева, «Убий лева» Коломійця, «Езоп» Фігейредо, «Холопка» Стрельнікова, «Сірано де Бержерак» Ростана, «Я, Богдан» Загребельного, «У неділю рано зілля копала» Кобилянської, «І понад вік триває день» Айтматов та інші… Одною із перших була вистава «Пам'ять серця» за п’єсою Ярослава Верещака.

Що привертало увагу глядача на постановки Олега Натяжного, так це різноманітність репертуару: він працював із п’єсами тільки українських класиків, а й сучасників авторів, також і зарубіжних драматургів. Зі своїми роботами він гастролював територією країн та держав близького зарубіжжя. 

Після Кропивницького Олег Натяжний працював у Кримському обласному академічному російському театрі ім.Горького, Кримському українському театрі драми та музичної комедії (головний режисер), Івано-Франківському облмуздрамтеатрі ім.І.Франка… З 1993-го приєднався до трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім.М.Куліша. За час роботи підготував чимало вистав. Зокрема, «Езоп», «Назар Стодоля», «Безумний день або весілля Фігаро», «Вихиляси цнотливого режисера» (творчий вечір самого Олега Натяжного), «Ще раз про любов» (бенефіс заслуженої артистки України Валентини Дронової), «Любов та голуби», «Квартет на двох», «Заповіт цнотливого бабія», «Звідки беруться діти», «Ще раз про любов», «Труффальдіно», «Український лохотрон» та інші.

Працює з молоддю – 13 років очолює театр-студію «Пролісок», більшість випускників після якої вивчились у провідних театральних вузах, стали акторами та працюють у театрах різних міст України й зарубіжжя.

У його творчому арсеналі – близько 100 ролей, понад 200 вистав не тільки в Україні, а й Чехії, Угорщині та інших державах… За роки творчої діяльності має низку нагород. Серед них:

- Ювілейна медаль «50 років армії» (1968р.).

- Почесна грамота Міністерства культури БРСР (нині - Білорусь) за виставу «Син полку» (1980р.).

- Медаль «Ветеран праці» (Кіровоград (нині - Кропивницький, 1984р.).

- Почесна грамота Міністерства культури УРСР за виставу «І понад вік триває день» (1987р.).

- Подяка за співучасть в організації та проведення низки фестивалів. Зокрема,  спочатку Всеукраїнського, а потім і Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії», фестивалю «Олешківські забави».

- Подяка за високохудожню майстерність, проявлену під час організації та проведення гастролей у Сімферополі (2003р.).

- Подяка у зв’язку із підготовкою нової театралізованої концертної програми «Віват, театр, Віват!», присвяченій відкриттю 69-го театрального сезону (2004р.).

- Орден Нестора Літописця УПЦ (2006р.).

- Медаль учасника бойових дій (2009р.).

- У 2012 році отримав почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України».

- У 2017-му з нагоди 10-річчя «Проліску» був нагороджений почесною грамотою від Ольги Сухомлинської за поцінування й популяризацію гуманістичних принципів Василя Сухомлинського та багато інших.

Член Національної спілки театральних діячів України з 1975-го.